нелюдим
11нелюдим — нелюди/м, а …
12нелюдим — а, ч. Той, хто уникає спілкування з людьми, любить самітність; відлюдник …
13нелюдим — а; м. Нелюдимый человек. Он был большой н. Трудно общаться с таким нелюдимом. ◁ Нелюдимка, и; мн. род. мок, дат. мкам; ж. Мать была нелюдимкой …
14нелюдим — Одиночество …
15нелюдим — нелюдимость …
16нелюдим — а; м. см. тж. нелюдимка Нелюди/мый человек. Он был большой нелюди/м. Трудно общаться с таким нелюдимом …
17нелюдим — іменник чоловічого роду, істота …
18нелюдим — нелюдим/ …
19нелюдимість — мості, ж. Властивість за знач. нелюдимий 1) …
20нелюдимість — іменник жіночого роду …
